Привіт Гість ( Вхід | Реєстрація )

Профіль
Фотографія
Рейтинг
 
Опції
Опції
Про себе
I excuse myself,
I'm used to my little cell.
I amuse myself,
in my very own private hell. (с)
Персональна інформація
Міна
Мертва Птаха
24 років
Жінка
Потойбіччя...
Народилися 7 Вер 1993
Захоплення
Люблю: музику, осінь, цвинтарі, парки, природу, безлюдні місця, читати, писати, співати, сидіти біля вогнища, махати ногами, грати на гітарі...Люблю любити...Люблю коли тепло...
Додаткова інформація
Клан: Інформація відсутня
Стать: Дівчинка
Телефон: +16466918581
Посада: Інформація відсутня
Цікавлюсь ГП з: Інформація відсутня
Факультет: Інформація відсутня
Статистика
Зареєстрований: 4.1.2007
Перегляди профілю: 932*
Востаннє помічено: 28.5.2013, 0:46
Місцевий час: 21.5.2018, 14:20
5845 повідомлення (1.41 повідомлень у день)
Контактна інформація
AIM satanasia13
Yahoo Майночка)
ICQ 588445866
MSN кАреЙкО
Контакт Приват

Міна

Hogwarts

*****


Теми
Повідомлення
Награды
Коментарі
Друзі
Зміст


Тьоооооомчееееег!!!!!!!
(Це вже кагбе як традиція)))))
Вітаю тебе знову з твоїм Деньчегоооом!!!!

Нехай усмішка не в'яне із обличчя твого, вічно
Хай всі друзі твої, рідні знов співають Многу Літу
Хай кохання не згасає, гроші хай знайдуться
Й щастя хай не покидає із здоров'ям в купі!!!
11 Feb 2011
Сьогодні день народження моєї коханої донечки Кіярки, і улюбленої внучки - Сонячної!

Мні пофіг шо ви рідко заходите на форум.
Але з такими круглими датами - гріх не привітати!!!


Дівки!
Вітаю вас з деньчиком!
Щастя вам, здоров"я, багато щирого кохання, і дофіга грошей!
Хай життя до вас повертається тільки хорошою стороною!!!

Любцяю вас!
31 Dec 2010
Багато людей вже рахує години до Нового Року.
В цей чудовий *як для кого* момент, більшість людей сподівається на щось набагато краще *або гірше для когось* в наступному Році *і так кожен рік ХД*.
Але тим не менше.
Вітаю всіх з Наступаючим! smile.gif
*ето айн*

Ця тема *Х_Х* для вираження емоцій *ще більше Х_Х*, типу: кому б ви хотіли подякувати, за що шкодуєте, що найбільше запам"яталося з 2010 smile.gif

І чи вважаєте ви правдивим твердження: Як Новий Рік зустрінеш, так його і проведеш?
26 Dec 2010
Лекція №1: Сонячна система.

Со́нячна систе́ма — планетна система навколо Сонця, до складу якої входить також вісім великих планет із більш ніж 100 супутниками, понад 100 000 астероїдів, понад 1000 комет, а також незліченна кількість дрібних, так званих метеорних тіл (розміром від 100 метрів до мізерно малих порошин). Основна роль у Сонячній системі належить Сонцю. Його маса приблизно в 750 разів перевищує масу всіх інших тіл, що входять до системи. Гравітаційне тяжіння Сонця є визначною силою для руху всіх тіл Сонячної системи, які обертаються навколо нього. Середня відстань від Сонця до найдальшої від нього планети Нептун складає 30 а.о., тобто 4,5 млрд. км., що дуже мало в порівнянні з відстанями до найближчих зір. Тільки деякі комети віддаляються від Сонця на 1015 а. о. і можуть відчувати істотний вплив тяжіння інших зір.
Під час руху в Галактиці, Сонячна система час від часу потрапляє до міжзоряних газопилових хмар. Внаслідок високої розрідженості речовини цих хмар занурення Сонячної системи в хмару може виявитися лише в невеликому поглинанні і розсіюванні сонячних променів. Вплив цього ефекту в минулому історії Землі поки не встановлено.
Сонячна система, як і будь-яка система, що обертається, має момент кількості руху (МКР). Головна частина його пов'язана з орбітальним рухом планет навколо Сонця, МКР масивних Юпітера і Сатурна становить близько 90%. Осьове обертання Сонця складає лише 2% МКР усієї Сонячної системи, хоча маса Сонця становить більше 99,8% загальної маси. Такий розподіл МКР між Сонцем і планетами пов'язано із повільним обертанням Сонця і величезними розмірами планетної системи — її поперечник у кілька тисяч разів більший поперечника Сонця. МКР планети набули в процесі утворення: він перейшов до них від тієї речовини, з якої вони утворилися.
Усі великі планети — Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун — обертаються навколо Сонця в одному напрямку (в напрямку осьового обертання самого Сонця), майже круговими орбітами, площини яких мають невеликий нахил одна до одної (і до площини сонячного екватора).
Площину земної орбіти — екліптику — вважають основною площиною для відліку нахилу орбіт планет та інших тіл, що обертаються навколо Сонця. Відстані у сонячній системі зазвичай вимірюють у астрономічних одиницях — середня відстань від Землі до Сонця, що приблизно дорівнює 150 млн.км.

Теорії щодо формування та еволюції Сонячної системи складні і різноманітні, переплітають різні наукові дисципліни, від астрономії і фізики до геології і планетології. Протягом століть, багато теорій виникло щодо її створення, але тільки у вісімнадцятому столітті розвиток цих теорій набув сучасної форми. З початком космічної ери, образи і структури інших світів Сонячної системи збагатили наше розуміння цього питання, тоді як розвиток ядерної фізики дав нам можливість поглянути на процеси, що створили зорі і привів до перших теорій їх виникнення і руйнування.

Зоряна Туманність
Сучасну загальноприйняту гіпотезу («теорія туманності») щодо формування Сонячної Системи першим запропонував Еммануїл Сведенборг в 1734 році. В 1755 році Іммануїл Кант, який був знайомий з роботами Сведенборга, цю теорію доповнив та доробив. Незалежно від них, аналогічна теорія була запропонована П'єром-Симоном Лапласом в 1796 році.
Відповідно до цієї теорії, Сонячна система виникла 4,6 мільярди років тому завдяки гравітаційному стисканню велетенської молекулярної хмари. Ця початкова хмара була приблизно кілька світлових років в поперечнику, і брала участь у формуванні кількох зірок. Хоча спочатку цей процес вважали таким, що не супроводжувався великими викидами енергії, останні дослідження давніх метеоритів виявили в них сліди елементів, які формуються тільки всередині дуже великих вибухаючих зірок; це дозволяє зробити висновок, що Сонце було сформоване серед кількох сусідніх наднових. Ударна хвиля від цих наднових запустила процес формування Сонця шляхом утворення регіонів надвисокої густини в оточуючій туманності, і провокуючи речовину в цих місцях до подальшого стискання.

Д/з: Написати про зоряну еволюцію. Чим більше, тим краще.
25 Dec 2010
Лекція №4: Теорія гарячого всесвіту і форма всесвіту.

Теорія гарячого всесвіту


Теорія гарячого Всесвіту — теорія фізичних процесів у Всесвіті, що розширюється, за якою в минулому Всесвіт мав значно більшу ніж сьогодні густину матерії та дуже високу температуру. Першим цю теорію запропонував Джордж Гамов у 1948 для пояснення розповсюдженості хімічних елементів та їхніх ізотопів.
На початку розширення Всесвіту при великій температурі в умовах термодинамічної рівноваги з речовиною повинно було знаходитися електромагнітне випромінювання. В міру розширення речовина та випромінювання охолоджуються, і до сьогоднішнього часу у Всесвіті повинно існувати низькотемпературне випромінювання (його називають „мікрохвильовим фоновим випромінюванням” або реліктовим випромінюванням), для якого речовина сьогоднішнього Всесвіту практично прозора. Існування у Всесвіті такого випромінювання, яке має температуру всього декілька кельвінів, було передбачене Джорджем Гамовим.
В 1964 р. Дорошкевич А.Г. та Новиков І.Д. вперше розрахували широкий спектр густини електромагнітного випромінювання від всіх джерел у Всесвіті, що еволюціонує (включаючи радіогалактики та зорі) і показали, що в області сантиметрових та міліметрових хвиль інтенсивність реліктового випромінювання з температурою близько 1К та вище буде на багато порядків перевищувати випромінювання окремих джерел, і воно може бути експериментально виявлене. Реліктове випромінювання було експериментально відкрите Пензіасом А. та Вільсоном Р. В 1965 році на довжині хвилі 7,3 см. Експериментальне спостереження реліктового випромінювання стало вирішальним фактором , який підтвердив справедливість гіпотези про високу первинну температуру Всесвіту. Наступні дослідження показали, що реліктове випромінювання дійсно є рівноважним, як і передбачала теорія, і має температуру 2,7К. В далекому минулому густина випромінювання була більша за густину речовини. Дійсно, із розширенням Всесвіту енергія кожного кванта зменшується пропорційно його частоті через червоне зміщення, тобто пропорційно збільшенню просторових масштабів.
При дуже великих густинах та температурах всі процеси взаємодії часток протікають надзвичайно швидко, значно швидше зміни фізичних умов внаслідок розширення Всесвіту, і тому ми маємо термодинамічну рівновагу між усіма сортами частинок (та їх античасток), які можуть народжуватися при енергіях, відповідних до даної температури.
При досягненні температури 4000 К протікає рекомбінація протонів та електронів, після чого рівновага утвореної нейтральної речовини (водню та гелію) з випромінюванням порушилася – кванти випромінювання вже не мали необхідної для іонізації речовини енергії і проходили через нього, як через прозоре середовище. Температура уособленого випромінювання продовжувала знижуватися і до нашої епохи склала величину близько 3 К. Таким чином, це випромінювання збереглося до сьогоднішнього дня як релікт від епохи рекомбінації та утворення нейтральних атомів водню та гелію.
В рамках теорії про гарячий Всесвіт є один делікатний момент пов’язаний із адіабатичним характером розширення Всесвіту. Справа в тому, що для адіабатичного розширення за замовчанням необхідна „замкнута термодинамічна система”. Звичайно можливі адіабатичні процеси і для незамкнених систем, котрі протікають достатньо швидко (зменшення температури Всесвіту до 4000 К якраз і підходять до цього типу процесів). Проте подальший процес зменшення температури Всесвіту від 4000 К до сьогоднішнього значення 2,7 К протікав майже 15 млрд років, і тому за замовчанням вимагав замкненості Всесвіту, про що в сучасних теоріях навіть не згадується.
Другий неприємним момент пов’язаний з тим, що температура 2,7К пов’язана з т.з. „близьким горизонтом”, при чому густина реліктового випромінювання порядку 4·10-13 ерг/см3. Проте швидкість світла постійна, і тому електромагнітні хвилі з „дальнього горизонту” несуть нам інформацію про минуле. На краю Всесвіту з минулого, що відстоїть від сучасності майже на 15 млрд років. Тому природним чином виникає тривіальне запитання, чому і ці фотони реліктового випромінювання також мають температуру 2,7К, а не наприклад 4000К? Звичайно їх густина буде значно менша ніж для „близького горизонту”, але ж вони повинні бути. Невже і вони „старіють” синхронно із розширенням Всесвіту. Тоді виникає запитання чому це „старіння” чітко синхронізується із „старінням” фотонів „близького горизонту”?

Форма всесвіту


Форма Всесвіту — поняття фізичної космології, яке визначає можливу будову однорідного ізотропного всесвіту, спираючись на загальну теорію відносності. Параметром, який визначає форму Всесвіту є кривина.
Модель Всесвіту, яка зазвичай вивчається фізичною космологією, є ізотропною та однорідною, тобто робиться припущення, що матерія розподілена у Всесвіті з однаковою густиною і в ньому не існує виділених напрямків. У реальному Всесвіті матерія розподілена неоднорідно, зосереджуючись в основному в зорях. проте для космологічного розгляду така неоднорідність розподілу є несуттєвою дрібницею - масштаб розгляду перевищує розміри окремих зір чи галактик.
Однорідний ізотропний простір характеризується єдиним параметром - незалежною від точки простору кривиною. В залежності від знаку кривини розрізняють наступні можливі форми простору: плоский, в якому кривина дорівнює нулю, замкнений, в якому кривина додатня, та незамкнений, в якому кривина від'ємна. Кривина зв'язана з параметром густини простору.
Подальші космологічні дослідження вивчають еволюцію кожного із можливих типів простору з часом і намагаються зіставити їх із даними астрономічних спостережень.
Плоский Всесвіт є евклідовим і нескінченним. В ньому виконується теорема Піфагора.
Замкнений Всесвіт має додатну кривиину. Він безмежний, але має скінченний об'єм. Безмежність такого простору означає відсутність країв. Її слід розуміти за аналогією з поверхнею Землі. Вона ніде не кінчається, у неї немає країв, але її площа скінченна і може бути просто обрахована. Замкнений простір тривимірний, але, подібно поверхні Землі, є поверхнею в певному уявному чотиривимірному просторі, який не слід плутати з чотиривимірним простором-часом.
Незамкнений або відкритий Всесвіт має від'ємну кривину. Його топологія аналогічна сідловій точці. Він безмежний і не має скінченного об'єму.
За сучасними уявленнями наш Всесвіт є замкненим із параметром густини ледь-ледь більшим за одиницю. Кривина простору міняється з часом, тому Всесвіт розширюється.

Д/з:
Написати, що таке нуклеосентиз і яке він має відношення до Астрономії. (15 речень)
Останні відвідувачі


14 May 2018 - 22:42


9 Mar 2015 - 1:58


23 Jul 2014 - 21:09


25 Dec 2013 - 17:54


8 Dec 2013 - 23:26


4 Apr 2013 - 22:10


24 Dec 2012 - 20:50


5 Nov 2012 - 18:41


24 Aug 2012 - 18:32


1 Jul 2012 - 12:46

Коментарі
Happy
З Днем Народженная
Вас!!!
7 Sep 2009 - 19:18
follower
Скинув в профіль. Я там буваю нечасто, робочий день ненормований.
15 Apr 2009 - 10:37
redLee
Дарлін, я тозі... я ж тя лю
27 Feb 2009 - 17:34

Друзі

1851 повідомлення
3.2.2012, 11:57

2760 повідомлення
30.3.2016, 16:55

1731 повідомлення
13.2.2011, 3:25

123 повідомлення
27.4.2011, 0:13

17 повідомлення
3.2.2011, 23:04
Показати всіх друзів
RSS Lo-Fi Версія Поточний час: 21.5.2018, 20:20IPB Style
Ошибка работы драйвера БД

Ошибка при работе с базой данных

Возникла проблема при работе с базой данных.
Вы можете попробовать обновить эту страницу, нажав сюда